Не дай мне, Господи, ни злата, ни серебра, но крепкой и твёрдой веры. 

Не ищу я ни наслаждений, ни радостей мирских, но утешения и отрады Твоего святого слова. 

Не желаю я того, что век сей почитает великим, ибо не стану я тем лучше пред Тобою. 

Даруй же мне Твоего Святого Духа, Который освятит мне сердце, утешит меня в моей скорби и нужде, и сохранит меня в правой вере до самого конца и в уповании на Твою благодать.

Мартин Лютер

Вознесение Господа нашего Иисуса Христа

4 И, собрав их, Он повелел им: не отлучайтесь из Иерусалима, но ждите обещанного от Отца, о чем вы слышали от Меня, 

5 ибо Иоанн крестил водою, а вы, через несколько дней после сего, будете крещены Духом Святым. 

6 Посему они, сойдясь, спрашивали Его, говоря: не в сие ли время, Господи, восстановляешь Ты царство Израилю? 

7 Он же сказал им: не ваше дело знать времена или сроки, которые Отец положил в Своей власти, 

8 но вы примете силу, когда сойдет на вас Дух Святый; и будете Мне свидетелями в Иерусалиме и во всей Иудее и Самарии и даже до края земли. 

9 Сказав сие, Он поднялся в глазах их, и облако взяло Его из вида их. 

10 И когда они смотрели на небо, во время восхождения Его, вдруг предстали им два мужа в белой одежде 

11 и сказали: мужи Галилейские! что вы стоите и смотрите на небо? Сей Иисус, вознесшийся от вас на небо, придет таким же образом, как вы видели Его восходящим на небо. 

(Деян.1:4-11)

О смерти

Лютер, находясь в Веттенберге, увидел весьма печального человека и обратился к нему с такими словами: О человек, что с тобой? Неужели тебе нечего делать, кроме как помышлять о своих грехах, смерти и проклятии? Поспеши отвратить очи свои от сего и воззри на сего Человека Христа, о Котором написано: зачатого от Духа Святого, рожденного от Марии Девы, страдавшего, умершего и погребенного, сошедшего в ад, воскресшего в третий день из мертвых, вознесшегося на небеса..." и т.д. Неужели думаешь, что всё это было соделано напрасно? Утешайся пред лицом смерти и греха; не бойся и не ослабевай, ибо на то у тебя нет никакой причины; Христос претерпел смерть за тебя и превозмог ради твоего утешения и защиты, и ради этого Он восседает одесную Бога, Своего небесного Отца и избавляет тебя.

Мартин Лютер, Застольные беседы,479.

Непрестанно молитесь

5 И сказал им: положим, что кто-нибудь из вас, имея друга, придёт к нему в полночь и скажет ему: друг! дай мне взаймы три хлеба, 

6 ибо друг мой с дороги зашел ко мне, и мне нечего предложить ему; 

7 а тот изнутри скажет ему в ответ: не беспокой меня, двери уже заперты, и дети мои со мною на постели; не могу встать и дать тебе. 

8 Если, говорю вам, он не встанет и не даст ему по дружбе с ним, то по неотступности его, встав, даст ему, сколько просит. 

9 И Я скажу вам: просите, и дано будет вам; ищите, и найдете; стучите, и отворят вам, 

10 ибо всякий просящий получает, и ищущий находит, и стучащему отворят. 

(Лук.11:5-10)

Четверта неділя по Великодню

16   Не обманюйтесь, брати мої любі!

17   Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.

18   Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його.

19   Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.

20   Бо гнів людський не чинить правди Божої.

21   Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.

(Якова 1:16-21)

5   Тепер же до Того Я йду, Хто послав Мене, і ніхто з вас Мене не питає: Куди йдеш?

6   Та від того, що це Я сказав вам, серце ваше наповнилось смутком.

7   Та Я правду кажу вам: Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду, Утішитель не прийде до вас. А коли Я піду, то пошлю вам Його.

8   А як прийде, Він світові виявить про гріх, і про правду, і про суд:

9   тож про гріх, що не вірують у Мене;

10   а про правду, що Я до Отця Свого йду, і Мене не побачите вже;

11   а про суд, що засуджений князь цього світу.

12   Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести.

13   А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам.

14   Він прославить Мене, бо Він візьме з Мого та й вам сповістить.

15   Усе, що має Отець, то Моє; через те Я й сказав, що Він візьме з Мого та й вам сповістить.

(Вiд Iвана 16:5-15)

Посмотрите, как Христос разговаривает с Апостолами и даже с Фомой. Он никого не отвергает с суровостью и не проклинает, но обращается с ними мягко, бережно, как с больными. Не стоит думать, что Он отвергнет вас из-за вашего маловерия, надо прийти к Нему с доверием и мольбой: "Верую, Господи! Помоги моему неверию! (Мк. 9:24)

Мартин Лютер

Третя неділя по Великодню

11   Благаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви здержувались від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі.

12   Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання.

13   Отож, коріться кожному людському творінню ради Господа, чи то цареві, як найвищому,

14   чи то володарям, як від нього посланим для карання злочинців та для похвали доброчинців.

15   Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували неуцтво нерозумних людей,

16   як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття лихого, але як раби Божі.

17   Шануйте всіх, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.

18   Раби, коріться панам із повним страхом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.

19   Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, непоправді страждаючи.

20   Бо яка похвала, коли терпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з мукою терпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!

(1-е Петра 2:11-20)

16   Незабаром, і Мене вже не будете бачити, і знов незабаром і Мене ви побачите, бо Я йду до Отця.

17   А деякі з учнів Його говорили один до одного: Що таке, що сказав Він до нас: Незабаром, і Мене вже не будете бачити, і знов незабаром і Мене ви побачите, та: Я йду до Отця?...

18   Гомоніли також: Що таке, що говорить: Незабаром? Про що каже, не знаємо...

19   Ісус же пізнав, що хочуть поспитати Його, і сказав їм: Чи про це між собою міркуєте ви, що сказав Я: Незабаром, і вже Мене бачити не будете ви, і знов незабаром і Мене ви побачите?

20   Поправді, поправді кажу вам, що ви будете плакати та голосити, а світ буде радіти. Сумувати ви будете, але сум ваш обернеться в радість!

21   Журиться жінка, що родить, бо настала година її. Як дитинку ж породить вона, то вже не пам'ятає терпіння з-за радощів, що людина зродилась на світ...

22   Так сумуєте й ви ось тепер, та побачу вас знову, і серце ваше радітиме, і ніхто радости вашої вам не відійме!

23   Ні про що ж того дня ви Мене не спитаєте. Поправді, поправді кажу вам: Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Ймення, Він дасть вам.

(Вiд Iвана 16:16-23)

В тот момент, когда мирские горести и беды, лишение имущества, чести, расположения князей, нападки "бога мира сего" и его слуг лишают мужества - прибегни ко Христу. Всегда есть место покоя и утешения, оно не зависит от мира, дьявола, людей, потому что " внутри вас есть". 

Мартин Лютер

Вера - это живое, смелое доверие Божье благодати, настолько уверенное в Божьей милости, что тысяча смертей не поколеблет этого доверия. 

Такая уверенность и знание Божьей милости делают ваше общение с Ним и Его творением полным счастья и радости. 

Из-за этого вы свободно, с готовностью и радостью делаете добро всем, служите всем, переносите всё, любите и славите Бога, явившего вам такую милость.

Поэтому и невозможно разделить веру и дела, как и жар и свет с огнем!

Мартин Лютер

 Друга неділя по Великодню

21   Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його.

22   Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу!

23   Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо.

24   Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися.

25   Ви бо були як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.

(1-е Петра 2:21-25)

11   Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.

12   А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить.

13   А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.

14   Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.

15   Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.

16   Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!

(Вiд Iвана 10:11-16)

ПОЯСНЕННЯ ЛЮБОВІ

З Господньої любови до вас.  (Повт.7:8)

Мойсей намагався пояснити людям, яких Бог довірив його опіці і керівництву, чому Бог вибрав їх Своїм народом, чому Бог нагородив їх Своєю любов’ю.

Люди могли мати власне пояснення цього явища божественного провидіння і милості. Але за Божою оцінкою воно не було вірним. Під керівництвом Святого Духа Мойсей дав незвичне пояснення: «Не через численність вашу понад усі народи Господь уподобав вас та вибрав вас… але з Господньої любови до вас».

Людський розум ставить під сумнів таке пояснення і не погоджується з ним. Але воно від Бога і тому повинно прийматися. Бог дає Свою любов, кожному з нас, тому що Він любить Свій народ, кожного з нас.

Любов має власні спонуки до дії. Любов самовіддана і все наповняюча, бо вона від Бога, Який Сам є любов. У цій простій, але глибоко вкоріненій істині ми знаходимо основу Божого дару Його Сина. Христос помер за нас, «коли ми ще були грішниками». Єдине вірне пояснення – від Мойсея: «Він любить нас просто тому, що любить.»

Наш люблячий Спаситель, ми дякуємо Тобі за те, що Ти так любиш нас, незважаючи на наші гріхи і слабкості. Амінь.

Найкраще з «Порталів молитви»

13 Что мы пребываем в Нем и Он в нас, узнаём из того, что Он дал нам от Духа Своего.
14 И мы видели и свидетельствуем, что Отец послал Сына Спасителем миру.
15 Кто исповедует, что Иисус есть Сын Божий, в том пребывает Бог, и он в Боге.
16 И мы познали любовь, которую имеет к нам Бог, и уверовали в нее. Бог есть любовь, и пребывающий в любви пребывает в Боге, и Бог в нем.
17 Любовь до того совершенства достигает в нас, что мы имеем дерзновение в день суда, потому что поступаем в мире сем, как Он.
18 В любви нет страха, но совершенная любовь изгоняет страх, потому что в страхе есть мучение. Боящийся несовершен в любви.
19 Будем любить Его, потому что Он прежде возлюбил нас.
20 Кто говорит: "я люблю Бога", а брата своего ненавидит, тот лжец: ибо не любящий брата своего, которого видит, как может любить Бога, Которого не видит?
21 И мы имеем от Него такую заповедь, чтобы любящий Бога любил и брата своего.

(1Иоан.4:13-21)