4 А
все, що раніше було написане, написане для нашого навчання, щоби через терпіння
і втіху з Писання ми мали надію.
5 Бог
терпіння і втіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою —
за прикладом Ісуса Христа,
6щоб
однодушно, одними вустами, ви славили Бога і Отця Господа нашого Ісуса Христа.
Боже
милосердя до язичників
7 Тому
приймайте одне одного, як і Христос прийняв вас до Божої слави.
8 Кажу,
що Христос став Служителем обрізаних — заради Божої правди, щоби підтвердити
батьківські обітниці
9 і
щоб язичники прославляли Бога за Його милість, як написано: Тому
прославлятиму Тебе між язичниками й оспівуватиму Ім’я Твоє.
10 І
також говорить: Радійте, язичники, з Його народом!
11 І
знову: Хваліть Господа, усі народи, хваліть Його, усі люди!
12 А
Ісая каже: Буде корінь Єссея, який стане панувати над язичниками, — і на нього
будуть надіятися народи.
13 Бог
же надії нехай наповнить вас усякою радістю і миром у вірі, щоб ви силою
Святого Духа збагатилися надією.
(Римлянам 15:4-13)
25 І
будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, а на землі тривога народів від
раптового морського реву та розбурханих хвиль,
26 коли
люди ціпенітимуть від страху й очікування того, що надходить на цілий світ, бо
сили небесні захитаються.
27 І
тоді побачать Сина Людського, Який йде на хмарі з силою і великою славою.
28Коли
ж почне це збуватися, випростайтеся і підійміть свої голови, бо наближається
ваше визволення!
29 І
розповів їм притчу: Погляньте на смоківницю і на всі дерева:
30 коли
вже пускають листя, і ви бачите це, то самі знаєте, що близько літо;
31 так
і ви, коли побачите, що це збувається, — знайте, що близько Боже Царство.
32 Запевняю
вас, що не мине рід цей, як усе станеться.
33 Небо
і земля проминуть, а Мої слова не проминуть.
Треба
бути готовими до приходу Господа
34 Стережіться,
щоб ваші серця не обтяжувалися ненаситністю, пияцтвом і життєвими клопотами, і
щоб не надійшов на вас той день несподівано,
35 наче
пастка, бо прийде він на всіх, хто проживає на поверхні всієї землі.
36 Тож
пильнуйте, постійно моліться, щоби змогли ви уникнути всього того, що має
відбутися, — і стати перед Сином Людським!
(Вiд Луки 21:25-36)
11 Отже, ви знаєте час, що пора вже нам від сну прокинутися. Бо тепер спасіння ближче до нас, ніж тоді, коли ми повірили.
12 Ніч минула, день наблизився, тому відкиньмо діла темряви і зодягнімося в броню світла.
13 І
будемо жити пристойно, як удень, — не в гульні та пияцтві, не в розпусті й
розбещеності, не у сварках і заздрощах,
14 але
зодягніться Господом Ісусом Христом і турботу про тіло не перетворюйте на
пожадливості.
(Римлянам 13:11-14)
1 Коли вони наблизилися до Єрусалима
і прийшли у Витфагію, до Оливної гори, Ісус послав двох учнів,
2 повелівши
їм: Ідіть у село, що перед вами; відразу знайдете ослицю на прив’язі й осля з
нею; відв’яжіть і приведіть до Мене.
3 А
коли хтось вам щось скаже, то відповісте, що Господь потребує їх і що відразу ж
їх поверне.
4Сталося
це, щоби збулося сказане пророком, який промовляв:
5 Скажіть
сіонській дочці: Ось, твій Цар іде до тебе — лагідний і верхи на ослиці та
осляті, яке народжене від під’яремної!
6Учні
пішли і зробили так, як звелів їм Ісус:
7привели
ослицю та осля, поклали на них одяг, і Він сів на них.
8 І
багато людей стелили свій одяг по дорозі, інші зрізували гілля з дерев і клали
на шляху.
9 Люди,
які йшли перед Ним і слідом за Ним, вигукували, проголошуючи: Осанна Синові
Давидовому! Благословенний Той, Хто йде в Ім’я Господнє! Осанна на висотах!
(Вiд Матвія 21:1-9)
