Вознесение Господа нашего Иисуса Христа

4 И, собрав их, Он повелел им: не отлучайтесь из Иерусалима, но ждите обещанного от Отца, о чем вы слышали от Меня, 

5 ибо Иоанн крестил водою, а вы, через несколько дней после сего, будете крещены Духом Святым. 

6 Посему они, сойдясь, спрашивали Его, говоря: не в сие ли время, Господи, восстановляешь Ты царство Израилю? 

7 Он же сказал им: не ваше дело знать времена или сроки, которые Отец положил в Своей власти, 

8 но вы примете силу, когда сойдет на вас Дух Святый; и будете Мне свидетелями в Иерусалиме и во всей Иудее и Самарии и даже до края земли. 

9 Сказав сие, Он поднялся в глазах их, и облако взяло Его из вида их. 

10 И когда они смотрели на небо, во время восхождения Его, вдруг предстали им два мужа в белой одежде 

11 и сказали: мужи Галилейские! что вы стоите и смотрите на небо? Сей Иисус, вознесшийся от вас на небо, придет таким же образом, как вы видели Его восходящим на небо. 

(Деян.1:4-11)

О смерти

Лютер, находясь в Веттенберге, увидел весьма печального человека и обратился к нему с такими словами: О человек, что с тобой? Неужели тебе нечего делать, кроме как помышлять о своих грехах, смерти и проклятии? Поспеши отвратить очи свои от сего и воззри на сего Человека Христа, о Котором написано: зачатого от Духа Святого, рожденного от Марии Девы, страдавшего, умершего и погребенного, сошедшего в ад, воскресшего в третий день из мертвых, вознесшегося на небеса..." и т.д. Неужели думаешь, что всё это было соделано напрасно? Утешайся пред лицом смерти и греха; не бойся и не ослабевай, ибо на то у тебя нет никакой причины; Христос претерпел смерть за тебя и превозмог ради твоего утешения и защиты, и ради этого Он восседает одесную Бога, Своего небесного Отца и избавляет тебя.

Мартин Лютер, Застольные беседы,479.

Непрестанно молитесь

5 И сказал им: положим, что кто-нибудь из вас, имея друга, придёт к нему в полночь и скажет ему: друг! дай мне взаймы три хлеба, 

6 ибо друг мой с дороги зашел ко мне, и мне нечего предложить ему; 

7 а тот изнутри скажет ему в ответ: не беспокой меня, двери уже заперты, и дети мои со мною на постели; не могу встать и дать тебе. 

8 Если, говорю вам, он не встанет и не даст ему по дружбе с ним, то по неотступности его, встав, даст ему, сколько просит. 

9 И Я скажу вам: просите, и дано будет вам; ищите, и найдете; стучите, и отворят вам, 

10 ибо всякий просящий получает, и ищущий находит, и стучащему отворят. 

(Лук.11:5-10)

Четверта неділя по Великодню

16   Не обманюйтесь, брати мої любі!

17   Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.

18   Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його.

19   Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.

20   Бо гнів людський не чинить правди Божої.

21   Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.

(Якова 1:16-21)

5   Тепер же до Того Я йду, Хто послав Мене, і ніхто з вас Мене не питає: Куди йдеш?

6   Та від того, що це Я сказав вам, серце ваше наповнилось смутком.

7   Та Я правду кажу вам: Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду, Утішитель не прийде до вас. А коли Я піду, то пошлю вам Його.

8   А як прийде, Він світові виявить про гріх, і про правду, і про суд:

9   тож про гріх, що не вірують у Мене;

10   а про правду, що Я до Отця Свого йду, і Мене не побачите вже;

11   а про суд, що засуджений князь цього світу.

12   Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести.

13   А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам.

14   Він прославить Мене, бо Він візьме з Мого та й вам сповістить.

15   Усе, що має Отець, то Моє; через те Я й сказав, що Він візьме з Мого та й вам сповістить.

(Вiд Iвана 16:5-15)

Посмотрите, как Христос разговаривает с Апостолами и даже с Фомой. Он никого не отвергает с суровостью и не проклинает, но обращается с ними мягко, бережно, как с больными. Не стоит думать, что Он отвергнет вас из-за вашего маловерия, надо прийти к Нему с доверием и мольбой: "Верую, Господи! Помоги моему неверию! (Мк. 9:24)

Мартин Лютер

Третя неділя по Великодню

11   Благаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви здержувались від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі.

12   Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання.

13   Отож, коріться кожному людському творінню ради Господа, чи то цареві, як найвищому,

14   чи то володарям, як від нього посланим для карання злочинців та для похвали доброчинців.

15   Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували неуцтво нерозумних людей,

16   як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття лихого, але як раби Божі.

17   Шануйте всіх, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.

18   Раби, коріться панам із повним страхом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.

19   Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, непоправді страждаючи.

20   Бо яка похвала, коли терпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з мукою терпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!

(1-е Петра 2:11-20)

16   Незабаром, і Мене вже не будете бачити, і знов незабаром і Мене ви побачите, бо Я йду до Отця.

17   А деякі з учнів Його говорили один до одного: Що таке, що сказав Він до нас: Незабаром, і Мене вже не будете бачити, і знов незабаром і Мене ви побачите, та: Я йду до Отця?...

18   Гомоніли також: Що таке, що говорить: Незабаром? Про що каже, не знаємо...

19   Ісус же пізнав, що хочуть поспитати Його, і сказав їм: Чи про це між собою міркуєте ви, що сказав Я: Незабаром, і вже Мене бачити не будете ви, і знов незабаром і Мене ви побачите?

20   Поправді, поправді кажу вам, що ви будете плакати та голосити, а світ буде радіти. Сумувати ви будете, але сум ваш обернеться в радість!

21   Журиться жінка, що родить, бо настала година її. Як дитинку ж породить вона, то вже не пам'ятає терпіння з-за радощів, що людина зродилась на світ...

22   Так сумуєте й ви ось тепер, та побачу вас знову, і серце ваше радітиме, і ніхто радости вашої вам не відійме!

23   Ні про що ж того дня ви Мене не спитаєте. Поправді, поправді кажу вам: Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Ймення, Він дасть вам.

(Вiд Iвана 16:16-23)

В тот момент, когда мирские горести и беды, лишение имущества, чести, расположения князей, нападки "бога мира сего" и его слуг лишают мужества - прибегни ко Христу. Всегда есть место покоя и утешения, оно не зависит от мира, дьявола, людей, потому что " внутри вас есть". 

Мартин Лютер