Вхід Господа в Єрусалим. Вербна неділя.

Правду про загальне воскресіння подаючи до вірування перед Твоїми страстями, воздвиг Ти, Христе Спасе, з мертвих Лазаря, тому і ми, як діти, носячи знамена перемоги, до Тебе, переможцю смерті, кличемо: «Осанна на висоті, благословенний, що приходиш у Ім’я Господнє».

Не віддаляйся від мене, бо горе близьке,

бо нема мені помічника!

Боже мій, Боже мій, - нащо мене Ти покинув?

Далекі слова мого зойку від спасіння мого!

На тебе надіялись наші батьки,

надіялися – і Ти визволив їх.

5   Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!

6   Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,

7   але Він умалив Самого Себе, 
прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,

8   Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...

9   Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,

10   щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,

11   і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!

(До филип. 2:5-11)

1   А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів,

2   до них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.

3   А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх.

4   А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:

5   Скажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина.

6   А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.

7   Вони привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них.

8   І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою.

9   А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті!

(Вiд Матвiя 21:1-9)