КОЛИСЬ ЗАГУБЛЕНА, ТЕПЕР ЗНАЙДЕНА

[Жінка] каже: Радійте зо мною, бо знайшла я загублену драхму! (Лук.15:9)

Чи драхма лежала у щілині підлоги? Чи вона закотилась за одвірок? Може, під ліжко? Вона була десь дома, але де? Скільки зусиль було докладено, щоб знайти її! Але вона знайшлася. І коли це сталося, відбулося святкування. Знайшлося те, що було загублене!

Звичайно, це притча про Бога і Його ретельний пошук. Він шукає не драхму, а людей – вас і мене. Де б ми не ховалися, Він приходить шукати. За одвірками страху, у щілинах гніву, під ліжками провини, - Він приходить шукати. Він заглядає, відставляє, перевертає те, що потрібно, щоб знайти нас. Ми є метою Його пошуку.

Чому? Тому що ми є об’єктами Його любові. Наша цінність не в тому, наскільки ми важливі за сутністю, а у ставленні Його серця. Його любов робить нашу цінність такою високою, що Він ні перед чим не зупиниться, щоб знайти і відновити нас.

І так Він прийшов у Своєму Сині, Ісусі, щоб шукати і рятувати загублених, - вас і мене. І Він приходить сьогодні у Слові і Таїнстві, у турботі братів-віруючих, щоб знаходити нас кожного разу, коли ми губимося. І коли ми знову знайдені, лише ангели в небі радіють більше, ніж ми самі.

Отче, знаходь мене; я хочу бути Твоїм завжди. Амінь.

Джерело: Найкраще з «Порталів молитви»