Четверта неділя Чотиридесятниці

Радійте із Єрусалимом

і тіштеся ним, хто його покохав!  

Втішайтесь ним радістю всі,

що з-за нього в жалобі були!

Я радів, як казали мені:

«Ходімо до дому Господнього!»

21   Скажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону?

22   Бо написано: Мав Авраам двох синів, одного від рабині, а другого від вільної.

23   Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, за обітницею.

24   Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він то Агар.

25   Бо Агар то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми.

26   А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам!

27   Бо написано: Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!

28   А ви, браття, діти обітниці за Ісаком!

29   Але як і тоді, хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.

30   Та що каже Писання? Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкувати син рабині разом із сином вільної.

31   Тому, браття, не сини ми рабині, але вільної!

(До галатiв 4:21-31)

1   Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверіядського моря.

2   А за Ним ішла безліч народу, бо бачили чуда Його, що чинив над недужими.

3   Ісус же на гору зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.

4   Наближалася ж Пасха, свято юдейське.

5   А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка безліч народу до Нього йде, говорить Пилипові: Де ми купимо хліба, щоб вони поживились?

6   Він же це говорив, його випробовуючи, бо знав Сам, що Він має робити.

7   Пилип Йому відповідь дав: І за двісті динаріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай трохи дістав.

8   Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Симона Петра:

9   Є тут хлопчина один, що має п'ять ячних хлібів та дві рибі, але що то на безліч таку!

10   А Ісус відказав: Скажіть людям сідати! А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.

11   А Ісус узяв хліби, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.

12   І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: Позбирайте куски позосталі, щоб ніщо не загинуло.

13   І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдцям із п'яти ячних хлібів.

14   А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!

15   Спостерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам один.

(Вiд Iвана 6:1-15)