Добра звістка

Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.

(Iван.3:16)

У цьому твердженні про Ісуса – стисле послання всього Євангелія. Воно говорить нам все, що ми повинні знати про Бога. Воно запрошує нас до Божого серця, приближаючи Боже серце до нас. Недостатньо знати, що Бог є любов. Ми повинні також усвідомлювати, що Бог в любові приходить до нас. Якраз це ї є Доброю Звісткою.

Любов Божа не є почуттям, яке залишається замкненим у Його дивовижній особі. Ця любов набуває форми тіла і крові; любов стає особою – Ісусом Христом, Божим Сином і Сином Марії.

Любов також діє: Його любов не просто чекає, щоб її помітили. Ісус владно починає відкидати злі сили, які знущаються над нами і гноблять нас. Він пробачає гріх, відкидає наших дияволів, заспокоюючи тих, хто в розпачі.

Божа любов дорого коштує: Ісус страждає і помирає. Бог любить Свого Сина, тому приймає жертву Ісуса і виявляє це, воскрешаючи Його з мертвих.

Оскільки любов Божа – це любов, що віддається, вона є любов’ю, що рятує. Ми у безпеці в обіймах Божих рук не тому, що біжимо до Нього зі своїми турботами, а тому, що Він не вагається шукати нас, і платить повну ціну за цей пошук, поки не знайде нас. Мірою Божої любові є те, що «Він дав Сина Свого Однородженого».

Найкраще з «Порталів молитви»